15.06.2022 - 15.08.2022
Old Town Hall courtyard

+421 2 5910 0812
mmba@bratislava.sk

Незважаючи на те, що ці експонати не постійно доступні для публіки, вони однаково здатні привабити, здивувати чи викликати цікавість, як і їхні «більш відомі» колеги. Тут ви будете регулярно зустрічатися з маловідомими об’єктами чи роботами із депозитарію Музея міста Братислави, які для вас обрали наші кураторки та куратори.

Ваза з Ужгорода і щоденник із Харкова

У Музеї міста Братислави знаходяться два предмети, що походять із нинішньої території України та пов’язані зі словацьким поетом Янком Єсенським. Ідеться про глиняну вазу та його щоденник часів російського полону в Харкові (через світлочутливість матеріалу, щоденник у текстовому форматі доступний лише на сайті). Ваза знаходилася в квартирі Янка Єсенського в Братиславі, а щоденник становив частину його особистого майна.

Ваза була виготовлена в 20-30-х роках 20 століття в Ужгороді, у тогочасній Підкарпатській Русі, що входила до складу Чехословаччини. Її прикрашає чудовий декор — глазур частково наносили прямо на глину, потім оздобу розписували й обпалювали.

Щоденник з Харкова є цінним історичним джерелом. Наприкінці червня 1915 року Єсенський потрапив у російський полон на території нинішньої Польщі. Його перевезли в харківський табір, де поет провів ціле літо — з липня до вересня. Під час харківського ув’язнення Єсенський писав вірші. Він був спостережливим споглядачем і щоденник допоміг йому подолати сірі будні в’язня:

19 липня .: «Людина схожа на свиню. Учора ввечері я теж пішов прати сорочку, хустки, 2 рушники, та прання виявилося невдалим... Боже, якби я лишень міг узяти речі зі своєї шафи і вдягнутися в чисте».

21 липня: «Цілий день ми нічого не робили. Знову багато полонених привезли з Ташкента, чи звідки? [...] Я був сам у писарні і написав два сонети. Один сонет написав після обіду й потім надіслав його Анчі на листівці. Хоча вона точно його не отримає. Другий сонет писав уже увечері біля лампи».

24 липня: «Зараз 6 година вечора, я страшенно голодний і сьогодні не отримав хліба. Хліб! Без хліба, хоч топися, хоч бритви хапайся, якби ж вона тільки була, але навіть її немає. Ох, а вдома щойно закінчили пити каву й чекають на вечерю».

5 серпня: «Нічого важливого не сталося. Із захоплених учора 1395 полонених нікого не відпустили. [...] Там майже всі люблінські в’язні. Знайшов також словаків із Зай-Угровця та Кшінної. Від них дізнався про справи в Банівцях. Після обіднього сну я писав сонети».

11 серпня: «Я сказав, що ми йдемо в кіно. Росіянин не знав, що це таке. Ми пішли. Приміщення гарне, кондитерська з дорогими солодощами, слабенька публіка. Показували соціальну драму про невірного чоловіка. Мій росіянин нічого не розумів і нудився».

15. серпня: «Неділя. Ранок гарний у своєму літньому марафеті. [...] Ах, точно, учора ми з моїм братом Владом так щиро цілувалися уві сні. Прощалися чи що. Не знаю, що з ним сталося, але щось, напевно, сталося. [...] Дай Бог йому здоров’я, щоби якнайшвидше вибрався з війни».

Куратор: Даніел Гупко

 

See also

#MuzeumMestaBratislavy
Facebook Instagram Youtube